- оксидація
- [оксиеда/ц'ійа]
-йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
оксидаційний — а, е. Стос. до оксидації … Український тлумачний словник
оксидація — ї, ж. Те саме, що окиснення … Український тлумачний словник
оксидація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
оксидаційно-відновний — а, е. Те саме, що окисно відновний … Український тлумачний словник
Гулый, Максим Федотович — [р. 18 февр. (3 марта) 1905] сов. биохимик, акад. АН УССР (с 1957, чл. корр. с 1948). Засл. деят. науки УССР (1956). Чл. КПСС с 1940. По окончании Киев. ветеринарно зоотехнич. ин та (1929) работал ветеринарным врачом в с. Ширяево Одесской обл. С… … Большая биографическая энциклопедия
інгібіція — ї, ж. Сповільнення перебігу реакцій оксидації, полімеризації, корозії металів, а також біохімічних і фізіологічних процесів. •• Соціа/льна інгібі/ція зниження продуктивності виконуваної людиною діяльності в присутності сторонніх людей; прот.… … Український тлумачний словник
окиснення — я, с., хім. 1) Сполучення якої небудь речовини з Оксигеном. 2) Втрата атомом чи йоном відновником електронів у перебігу окисно відновної реакції; оксидація. •• Біологі/чне оки/снення сукупність окислювально відновних реакцій у живих організмах,… … Український тлумачний словник
оксидувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Піддавати оксидації; окиснювати. 2) Створювати на поверхні металевих виробів оксидну плівку, що підвищує корозійну стійкість, надає їм декоративного вигляду … Український тлумачний словник
окиснення — хім. (сполучення якої н. речовини з киснем), окиснювання, оксидація … Словник синонімів української мови
окысліня — ня, с. Рс. Окислення; оксидація … Словник лемківскої говірки